Дорогы делеґаты і гостї конґресу,

довольте мі зачати своє выступлїня пропозіціов, жебы сьме в минутї тиха дали почливость двом членам Світовой рады Русинів, якы од послїднёго конґресу в роцї 2005 одышли з нашого земского жывота: Василёви Туркови, бывшому председови Русиньской оброды у Словакії і першому председови Світовой рады Русинів, і Михайлови Варґови, бывшому председови Руськой маткы в Сербії і довгорічному членови Світовой рады Русинів.

Мій реферат, як председы Світовой рады Русинів, має три части. У першій части ся замірям на оцінїня роботы Світовой рады Русинів од послїднёго світового конґресу, в другій части – на проблемы, якы стоять перед світовым конґресом в сучасности, а в третїй части ся замірям на найважнїшы задачі, якы бы сьме мали реалізовати в наступных двох роках і в будучности.

Дїятельство Світовой рады Русинів у роках 2005 – 2007

Од послїднёго конґресу Світова рада Русинів ся зышла три раз: у септембрї 2005 в Руськім Керестурї, в маю 2006 в Криницї, і в фебруарї 2007 в Мараморош-Сіґетї. Мушу повісти, же ня тїшить, же на засіданях у Криницї і в Мараморош-Сіґетї взяли участь вшыткы членове Світовой рады Русинів, што сіґналізує чутя одповідности членів рады в одношіню к Світовому конґресу Русинів. Тыж хочу підкреслити факт, же за оцінёваный період председа Світовой рады Русинів ся особно стрітив з представителями рядных членьскых орґанізацій у Сербії, Польщі, Мадярщінї, Румунії, США, Українї, а тыж з представителями двох асоціацій, членове якых суть делеґатами того конґресу за Словакію.

Резолуцію, яка была прията 8. Світовым конґресом Русинів в Криницї у роцї 2005, творило сім задач про світову раду і єй председу. З потїшінём можу конштатовати, же пять зо семох задач были холем счасти сповнены. Выконный секретарь рады Александер Зозуляк в рамках веб-сторінкы Академії русиньской културы в Словеньскій републіцї створив самостатну рубріку Світового конґресу Русинів. По першыраз од свого взнику в роцї 1991, Світовый конґрес Русинів надвязав офіціалны контакты з владами вшыткых країн, в котрых жыють Русины. В тім часї розвиваєме свою роботу в двох главных містах: у Вашінґтонї і в Кієві. Председа Світовой рады Русинів вєдно з делеґаціов Америчанів русиньского поводу быв приятый у девятёх посолствах в америцькім главнім містї, а то: в амбасадах Чеськой републікы, Мадярщіны, Польщі, Румунії, Сербії, Словакії, Україны, в заступительствах Европской унії і Ватікану. Притім, в посолствах Україны і Румунії сьме были на авдіенції по два раз. У вшыткых амбасадах нас прияли амбасадоры, папскый нунцій або высокопоставленый представитель каждого штату. Посолствам Україны і Сербії сьме писомно адресовали вопросы, тексты котрых были пізнїше опублікованы в друкованім орґанї Світового конґресу Русинів – часописї Русин.

Окрем навщів амбасад, членове америцькых русиньскых орґанізацій ся стрітили з представителями Міністерства загранічя США і з дакількома америцькыма конґресменами, враховано председы комісії конґресу про вопросы контактованя з Українов, і з вплывным членом Комітету про загранічны контакты Сенату США Джоном Мек-Кейном. Вдяка спомянутым навщівам, вшыткы нашы припоминкы, як позітівны, так і неґатівны, ся дістали к владам каждой країны, а в припадї сенатора Мек-Кейна, то він сам їх дав презідентови Україны Вікторови Ющенкови. Подобный лобінґ будеме у Вашінґтонї робити і надале, окреме при пересвідчованю Конґресу США, жебы высловив знепокоїня над статусом Русинів на Українї. Подобны стрічі председы Світовой рады Русинів бы мали зорґанізовати члены світовой рады з представителями влады каждого штату, де жыють Русины, то значіть у Варшаві, Братїславі, Будапештї, Беоґрадї, Букурештї і так далше.

У фебруарї 2007 председа Світового конґресу Русинів ся стрітив в Ужгородї з представителями Закарпатьской областной рады і штатной адміністрації, якым передав меморандум з вызвов, жебы підпоровали процес узнаня Русинів на Українї за окрему народность. Без огляду на звязь міджі тов навщівов і наслїдныма подїями, за два тыжднї, 7. марца, Закарпатьска областна рада скоро єдноголосно прияла рішіня – узнати Русинів за окрему народность на Закарпатю, і вызвала централну владу зробити тото саме в рамках цілой Україны. Бісідуючі о тім, довольте мі высловити велике подякованя вшыткым русиньскым актівістам Закарпатя, без огляду на то, ці суть, або не суть, офіціално звязаны світовым конґресом, за їх поміч при узнаню Русинів за окрему народность. Тот тыждень єм ся, як председа Світового конґресу Русинів (вєдно з делеґаціов Закарпатя і Канады) стрітив у Кієві з амбасадорами США і Европской унії в Українї, і з повіреником Верьховной рады Україны у вопросах людьскых прав (омбуцманом). Вдяка такому лобінґу в главных містах США і Україны, наш конґрес, фактічно ся став узнаваным голосом Русинів у світї. Тоту честну ношу повинны сьме нести з одповідностёв.

Далшов задачов, яка стоїть перед Світовов радов Русинів і єй председом, є поміч при орґанізованю 3. Міджінародного конґресу русиньского языка. То значіть, в тім роцї, у септембрї, орґанізуєме іщі єден конґрес – третїй языковый конґрес у польскім Кракові. Вдяка ініціатіві докторкы Олены Дуц-Файфер, сполуорґанізаторами языкового конґресу ся стали наш Світовый конґрес Русинів, Фундація „Рутеніка“ і Педаґоґічна академія в Кракові. Буде то найбівшый языковый конґрес із вшыткых дотеперішнїх, на якім выступить 30 реферуючіх, а участь на нїм возьме 40 учітелїв і 10 гостїв з 12 країн.

З другого боку, у кус приземленїшім тонї бы-м хотїв спомянути, же в оцінёванім періодї од 2005 року світова рада, но в першім рядї єй председа, мусили рішати нелегку задачу – заступлїня у світовім конґресї двох країн – Мадярщіны і Словакії. Подля єдной з попереднїх резолуцій світового конґресу, яка становила, жебы, в рамках можностей, членове світовой рады з каждой країны были репрезентантами асоціацій русиньскых орґанізацій, а не лем єдиной орґанізації, не без проблемів сьме ся добили того, же Мадярщіна і Словакія пішли таков путёв, як перед нима Україна і США; то значіть Мадярщіну в Світовій радї Русинів у сучасности заступлять репрезентант Асоціації русиньскых орґанізації Мадярщіны, а Словакію – репрезентант, як єден колектівный член, і Русиньской оброды на Словеньску (в алтернації), і Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій.

Без огляду на то, же далшый вопрос не є в проґрамі світового конґресу, председа світовой рады ся став добровольным коордінатором збераня фінанцій про школы в Европі, в якых ся учіть русиньскый язык. За послїднї штирї рокы сьме позберали фінанції на забезпечіня ходу чотырёх клас з навчанём русиньского языка в Словакіії. Але слїднїшы суть успіхы в Закарпатю, якы ся досягли в кооперації з паном Василём Сарканичом і з другыма делеґатами конґресу з Україны, якы сучасно суть членами Рады русиньскых школ на Закарпатю. Перед штирёма роками ся проґрам зачінав з восьмома „недїльныма школами“. Каждый рік тото чісло росло, аж в школьскім роцї 2006/2007 на цілім Закарпатю фунґує 27 русиньскых клас. Ту бы-м хотїв подяковати нелем Радї русиньскых школ, але і спонзорам зо США і Канады (з якых дакотры ани не мають русиньске коріня), щедрость якых доволила реалізовати освіту в русиньскім языку на історічній Підкарпатьскій Руси.

Проблемы, якы стоять перед нами

В другій части свого реферату, як єм уж споминав, буду говорити о проблемах. Подля мене, Світовый конґрес Русинів ся дістав до крізы. Многы з нас мають все бівшы пожадавкы і все веце чекають од конґресу, і зато є лоґічне думати о тім, же реалізовати бы їх мали і дакотры новы особы, котры сидять міджі делеґатами. Але і так конґрес має серьёзный недостаток кадрів. Я думам на штось цалком конкретне, а може найважнїшым проблемом в тім аспектї є сама світова рада.

Наприклад, кідь світовый конґрес вызвав к створіню інтернетовой сторінкы, вызвав тыж к створіню календаря планованых акцій. З девятёх членів світовой рады максімално двоми зробили таку інформацію. Кідьже сьме ся рихтовали на стрічу з представителями влады каждой країны, де жыють Русины, в рамках конціпованя поданя про них, не єден раз сьме просили каждого члена світовой рады приправити інформацію, обсягом якой мали быти два найболючішы проблемы, якы мають Русины в каждій країні. З девятёх членів таку інформацію нам дали лем троє. Подобно, просили сьме каждого члена світовой рады приправити список вшыткых орґанізацій в даній країнї, якы суть звязаны зо світовым конґресом. Одповідь сьме дісталли лем з єдной країны. На Девятім світовім конґресї Русинів у Мараморош-Сіґетї є найменше фолклорных ґруп споза граніцї, якы мають выступити на концертї. Чом? Наприклад, Україна – бо є найближе, лем через ріку Тісу – дістала прівілёґіє на найдовшый час про своє выступлїня. Орґанізаторы конґресу докінця забезпечіли фінанції на стравованя 100 гостїв з Україны, якы мали выступити на святочнім концертї в суботу. Але, выступаючі з Україны не пришли з такой простой прічіны, же з орґанізачного боку про їх прихід не было вшытко порядно пририхтоване, без огляду на то, же перешли штирї місяцї од послїднёго засіданя світовой рады, яка акцентовала потребу реалізованя такых кроків. А міг бы-м спомянути іщі веце прикладів такой сорты, але не буду, бо і так єм пересвідченый, же дакотры з вас ня будуть обвинёвати з вымітованя смітя з властной хыжы перед поріг. Але, думам собі, же то суть серьёзны вопросы, без вырішіня котрых не віджу можности про порядне фунґованя світового конґресу в будучности.

Кідь ся ня звідують, што то значіть про чоловіка быти председом делеґації країны на світовім конґресї, я одповідам, же такый чоловік мусить быти в першім рядї адміністратором, секретарём. Я не думам на ґенералного секретаря бывшых комуністічных партій, ани на выконного секретаря бізнісовых корпорацій, якы діспонують множеством робітників. Я думам на чоловіка зо способностями секретаря, якый хоче, має інтерес, можности і способности робити кропітку орґанізачну роботу – а што є найважнїше – дотримовати терміны становлены выконным секретарём Світовой рады Русинів. На тім містї, думам же є вгодне повісти, же Світовый конґрес Русинів почас минулых 15 років за своє фунґованя вдячіть міморядній орґанізаторьскій роботї Александра Зозуляка. Саша за свою роботу не дістає ниякы грошы, не має право голосованя, але робить вшытко, чім го повірить Світова рада Русинів або єй председа. То є тот самый Саша, котрого дакотры участници минулого конґресу жадали одкликати з функції.

Завтра пообідї термін мандату каждого члена Світовой рады Русинів ся кінчіть. Я думам, же делеґація каждой країны выбере споміджі себе до світовой рады таку особу, котру поважує за найодповіднїшого репрезентанта. У звязи з тым, вызывам каждого кандідата на членство в світовій радї, жебы тот мандат прияв, або прияла, лем в тім припадї, кідь є охотный робити ефектівну секретарьску роботу. Самособов, тото саме платить ай про особу, яка ся стане новым председом.

Задачі до будучности

Третїй і послїднїй вопрос: яка наша перспектіва? Якы мають быти главны задачі Світового конґресу Русинів і ёго представителїв у каждій країні? Я собі думам, же мали бы то быти дві задачі: школы і списованя людей. Не хотїв бы єм уж повторяти то, што каждый добрї знає, же будучность карпатьскых Русинів як народности залежить од молодых людей, якы знають русиньскый язык, а што є окреме важне, же ясно собі усвідомлюють факт, же Русины суть окремым народом, без огляду на то, же не мають властну державу. Як знаме, досягнутый ступінь формалной освіты є єдинов путёв на забезпечіня языковой і културно-історічной самосвідомости. Зато вызывам орґанізацію з каждой країны, жебы сформуловала стратеґічный план, цілём якого буде збівшыти чісло клас з навчанём русиньского языка в основных школах, ґаранція приступности і якости учебників і ґаранція адекватной высокошкольской формації будучіх учітелїв русиньского языка і културы.

Самособов, у послїднїх роках были досягнуты дуже вызначны успіхы в каждій уж спомянутій сферї, але зробити треба іщі веце. Наприклад, в Польщі є Оддїлїня лемківско-русиньского языка і културы в Педаґоґічній академії в Кракові. Лемже стає ся, же екзістенція того оддїлїня є час од часу огрожена, а то ці внаслїдку внуторной політікы універзіты, або наслїдком недостатку штудентів. Чом Стоваришыня Лемків і другы лемківскы орґанізації в Польщі не поставлять собі за пріорітный ціль свого дїятельства – высокошкольску приправу учітелїв, і не пожадують створити нелем оддїлїня, але інштітут або катедру на сталій основі?

В Словакії сітуація вызерать діаметрално протилежно. Словеньска влада і Пряшівска універзіта доволили реалізовати по успішній акредітації учітельскый штудійный проґрам на сталій основі. Але де суть школы? У Словакії є лем 8 школ із навчанём русиньского языка. Їх чісло ся не збівшыло од зачатя штудійного проґраму в роцї 1999, наопак, ся зменшило, было їх 12. Што є гірше, в штирёх школах учітелї русиньского языка суть плачены за годины материньского языка не з школьской касы, а зо спон-зорьскых пінязей од Русинів зо США. Вопрос: Чом є так мало клас? І чом за годины русиньского языка у штирёх школах учітель мусить быти заплаченый з фінанцій загранічных спонзорів? Видить ся мі, же прічіна є в тім, же Русины в Словакії вымітують веце часу і фінанцій на судны споры о право на справу Руського дому в Пряшові або о право на назву новинок ці часопису. То є марнотратство! Чом радше не выужыти вшыткы індівідуалны і орґанізачны силы на лїпшы цілї, а то в першім рядї на сістематічну – підкреслюю, не єдноразову, але сістематічну – роботу у селах, жебы пересвідчіти родічів, же їх дїти мусять мати приступ до навчаня материньского языка, бо мають на то право. Русиньскый язык і култура мусить быти повинным, а не неповинным, не факултатівным предметом.

У Закарпатю хоць евідуєме росшырёваня сіти русиньскых недїльных школ, але тыж лем вдяка загранічным фінанціям, якы в далшім школьскім роцї досягнуть за 33 школы суму 20 тісяч америцькых доларів. Вопрос стоїть: як довго будуть мочі Русины зо Северной Америкы каждорічно підпоровати такы недїльны школы? Русиньскы орґанізації Закарпатя вызывають створити катедру русиністікы в Ужгородьскій універзітї. Але ці роздумовав хтось о тім, як ся то може стати? Наприклад, створіня катедры не мусить быти аж таков тяжков задачов. Але як то буде з реалізаціов штудійного проґраму? Ці можеме з істотов повісти, же учітелї той катедры не зачнуть представляти Русинів з їх културов – не як окремый народ, а лем як етнічну ґрупу Українцїв, а їх язык – не як окремый язык, лем як діалект україньского языка? А як то є з русиньскыма школами в Румунії і в Мадярщінї? Я не знаю, ці екзістують, а кідь екзістують, то на якій педаґоґічній і концептуалній уровни?

Сумарізуючі повіджене, повторюю, же членьска орґанізація каждой країны мусить сформуловати стратеґічный план навчаня нелем русиньского языка, але і прияти такый концептуалный модел, якый русиньску історію і културу не видить лем в рамках граніць будь-котрого сучасного штату, але як часть бівшой културно-історічной теріторії з назвов „Карпатьска Русь“, яка ся тїгать од Попраду на западї – по вышню Тісу і ріку Рускова на выходї.

А теперь к списованю людей. Уж не маме аж так много часу. Наступне списованя людей буде в роцї 2010, респ. в роцї 2011. То значіть, же маме лем три і пів аж штирї рокы. Зато мусиме зачати роботу уж теперь, а не чекати на час тїсно перед списованём. Чом ся маєме так занимати списованём людей?

В першім рядї, вшыткы знаєме, же нияка штатістіка не є така, якій можеме цалком вірити. Але кажда влада зберать штатістічны інформації і выходить з них при приниманю важных рішінь. Фактом є то, же одношіня к меншинам і роздїлёваня про них фінанцій ся реалізує на базї з тых штатістік, притім не є важне, до якой міры адекватно тоты ціфры копірують реалну сітуацію. Зато нашов задачов є збівшыти чісло Русинів у каждій країні, де жыють. А треба памятати, же нихто нам то не поможе зробити, окрем нас самых.

Не хоче ся мі вірити, же в Польщі жыє лем 5 тісяч Лемків, а в Закарпатьскій области Україны – лем 10 тісяч Русинів? Кідь знаме, же 55 тісяч людей в Словакії задекларовало русиньскый язык як свій материньскый, так людей з русиньсков народностёв мусить быти таке саме, або приближне чісло. Зато, чісло вышше 24 тісяч людей русиньской народности, зафіксоване списованём людей в роцї 2001 в Словакії, при далшім списованю в роцї 2011 мусить быти хоцьбы лем 55 тісяч, кідь не бівше, людей русиньской націоналности.

Также, я вызывам русиньскы орґанізації у вшыткых країнах уж теперь створити стратеґічный план приправ к списованю людей на далшы штирї рокы. В тій роботї шпеціфічну роль мусить мати молодеж. Кідь єм быв крітічный на адресу Світового конґресу Русинів і світовой рады, доволю сі быти крітічный і к Світовому форуму русиньской молодежи. Задачов ани світового конґресу, ани світовой рады нїґда не было, ани не є діктованя условій молодежному форуму, але ани не є неприпустне позвідовати ся: а што досяг молодежный форум до днешнёго дня (окрем громад), а окрем того, якы має форум задачі? Окрем того, кідь єм добрї порозумів, нихто другый, як секретарь світовой рады, (тот самый „всягдысущій“ Саша Зозуляк), быв мушеный орґанізовати молодежну делеґацію; а кідь єм збачів неофіціалный варіант списку молодых делеґатів з Підкарпатьской Руси (Закарпатя), нашов єм в нїм лем єдно призвіско з позначков, же далшы двоми „незнамы“ репрезентанты молодежи будуть іщі доданы до делеґації русиньской молодежи Україны. Ці у цілім Закарпатю не мож найти пять молодых людей – делеґатів? А што зо 656 школярями русиньскых недїльных школ?

Може, Світовый форум русиньской молодежи потребує мати ціль своёй роботы? Такый вам можу порадити: аґітація в селах, де жыють Русины, за отваряня клас з навчанём русиньского языка і за декларованя русиньской народности при далшім списованю людей. У фебруарї того року єм ся стрітив з представителями молодежи в Словакії і запропоновав єм їм, жебы 260 русиньскых сел у Словакії роздїлили на 4 ґрупы по 65 сел, і жебы до каждого села із каждой ґрупы завітали кажде лїто – од року 2007 аж до року 2010. Ідийте міджі народ, дуркайте до дверей, повіджте му, хто є і призвукуйте, же сьте горды на то, же сьте Русины, і же так само і они мусять быти на то горды. Выслїдком такой, підкреслюю – сістематічной роботы почас далшых штирёх років не може не быти бівше чісло Русинів і клас з навчанём русиньского языка.

А наконець, пару слов к нашому девятому конґресу в Мараморош-Сіґетї. Треба зазначіти два моменты. Першый ся дотыкать поносів многых делеґатів минулых конґресів, же мы ся лем сходиме і говориме, точнїше, слухаєме, што говорять другы. Другый ся дотыкать смутного факту, же лем вышше 300 людей в цілій Румунії ся приголосило за Русинів у послїднїм списованю людей в роцї 2001. Притім, з одгадом можеме повісти, же Русинів лем у Мараморошу може быти не менше як 34 тісяч. Та де же ся подїли румуньскы Русины? Як ту можеме помочі? Перед конґресом єм запропоновав, жебы днесь пообідї вшыткы делеґаты, а є їх до 90, вєдно зо 45 молодыма людми завітали до штирёх русиньскых сел і зробили там роботу з цілём двигнути народне самоусвідомлїня. Такым способом будете мочі ся стрітити з правыма румуньскыма Русинами на їх властній земли. Бісідуйте з нима. Повіджте їм – хто сьте, скады сьте пришли і чом сьте горды на свою русиньску културну і народну ідентічность. подаруйте їм книгы і брожуркы о історії і културї Русинів написаны по русиньскы або по румуньскы.

Самособов, повинны сьме собі усвідомлёвати конкретны реалії. Дакотры Русины із споминаных сел поважують ся за Українцїв, або не відять роздїл міджі русиньсков і україньсков народностёв. Мы не будеме сі ставляти за ціль – деукраїнізовати їх. Нашым цілём має быти інформовати людей о тім, же мають на выбір, і же ексзістує окрема русиньска народность і култура. Вы, жытелї сел Марамороша, мусите знати, же можете собі выбрати, а як жытелї Европской унії і Румунії можете ся ідентіфіковати як карпатьскы Русины, значіть єден з многых державных і бездержавных народів цілоевропской родины.

Наконець бы-м хотїв высловити якнайкрашшы пожеланя вшыткым делеґатам, гостям і сімпатізантам Світового конґресу Русинів і Світового форуму русиньской молодежи як днесь, так окреме в наступных штирёх роках.

Здрой: Народны новинкы 25-28/2007

Return to IX World Congress speeches index